На кожній вулиці Бучі досі пахне смертю.
Застрелені пострілом у голову, із зав’язаними руками та очима – про жахіття, які вчинили росіяни у Бучі, ще довго свідчитимуть вулиці цього розбитого обстрілами містечка, всього за 20 кілометрів від Києва. Поки що там говорять про щонайменше 300 загиблих насильницькою смертю бучанців. Насправді їхня кількість ще більша. Бо щодня там знаходять нові тіла замордованих українців.
Павло вперше бачить стихійну могилу, де поховали його друзів. Вона на подвір’ї чужого дому. Сюди вбите подружжя та ще двох розстріляних чоловіків принесли сусіди. І розказали Павлу, за що вбили його близьких.
«Вони відмовилися покидати свою квартіру, а ці захотіли тут оселитись. Кадировці здається. І отак розстріляли», – кажуть чоловіку.
На кожній вулиці Бучі досі пахне смертю. Такі стихійні поховання тут у кожному кварталі. Найбільше – біля церкви. У ньому щонайменше 50 тіл. У чорні пакети складали не всіх, декого просто скидали у яму. Видно, що у людей зв’язані руки, їх однозначно катували.
За офіційними даними загиблих у Бучі понад три сотні. Та насправді більше. Просто знайти всіх поки не встигли.
Знімальна група знайшла випадково тіло хлопця. Просто зазирнули у недобудову із бучанцем Юрієм. Він з вікна висотки навпроти бачив ще на початку березня, як росіяни вели сюди людину. Чоловік і подумати не міг, що увесь час тут лежить загиблий. «Стріляли до рота, бо повний рот крові. Зверніть увагу, руки пов’язані», – показує чоловік.
Залишити відповідь