Юлія і три її доньки (11-ти, шести і трьох років) опинилися у пастці в обложеному українському місті Маріуполь.
Після того, як їхній будинок знищили російські бомби, Юлії з дітьми довелося ховатися у підвалі без туалету, душу та електрики.
“У нас була невелика тарілка [супу] на трьох дітей щодня, – каже Юлія. – І одна склянка води”.
“Діти постійно просили їсти, тому вона намагалася годувати їх перед сном, щоб вони не засинали голодними”, – каже Наталія, яка спостерігає за тим, що відбувається в Україні, зі свого будинку на півночі Уельсу.
“У мене були гроші, але я нічого не могла купити, бо ніде нічого не було, все зламали, розграбували і знищили”, – каже вона.
Юлія і Наталія, яка п’ять років тому вийшла заміж і переїхали з України до Уельсу, були близькими подругами ще зі школи і завжди підтримували зв’язок – аж до початку війни в Україні.
Кілька днів, а іноді й тижнів, Юлія не виходила на зв’язок. Час від часу вона скидала Наталії відео з бомбосховища, де вони з доньками ховалися, поки її чоловік воює на передовій.
Юлія і її дівчатка – серед 11 мільйонів українців, що змушені залишити свої домівки. Вони тікали з Маріуполя під майже постійними обстрілами.
Зараз вони у Польщі, а Наталія робить все можливе, щоб допомогти Юлії та її родині отримати статус біженців в Уельсі.
Залишити відповідь