But I must explain to you how all this mistaken idea of denouncing pleasure and praising pain was born and will give you a complete account of the system and expound the actual teachings of the great explore

shape
shape

“Кілька разів думала, що можу померти”: українська біатлоністка – про бомбардування окупантами Чернігова

“Кілька разів думала, що можу померти”: українська біатлоністка – про бомбардування окупантами Чернігова

Дар’я Блашко поділилася подробицями того, що відбувалося з нею та її тренером.

Біатлоністка основної збірної України Дар’я Блашко поділилася спогадами про те, як леь не загинула від бомб російських загарбників у Чернігові.

Після повернення з Олімпіади-2022 в Пекіні Блашко та її особистий тренер Володимир Махлаєв зупинились на лижній базі в Чернігові, аби готуватись до останніх етапів Кубка світу. Саме на цій базі спортсменку та її тренера спіткала війна, яку Росія розв’язала проти України.

“Зранку, 24 лютого, ми прокинулись, одразу почали читати новини. Було дуже багато повідомлень, що відбувається. Спочатку, прочитавши це все, було складно повірити. Війна у 21-му сторіччі, неважливо, як її називають, “спецоперація” чи ні, – це дивно.

Увесь цей час ми жили в підвалі, адже поруч із базою все стріляло, падало, вибухало. Було дуже добре чути. На 10-й день зникло світло, і там стало зовсім небезпечно. Плюс – ми часто бачили військових, як наших, так і російських.

Можу сказати, що перший час звук вибухів лякає, а потім уже зовсім ні. Вимикаються емоції в певний момент, і відбувається лише холодний розрахунок. Добре, коли в тебе є кілька секунд, щоб зорієнтуватись. Але зазвичай, коли ти почув подібний звук, то вже пізно щось робити. У день, коли нас обстрілювали дуже сильно, не було часу навіть впасти на землю. Там було б без шансів. Нам пощастило – ми були в домі, і ще більше нам пощастило з тим, що саме в той день в нього не влучило. Те, що ми чули, це – “вибух – упало”, “вибух – упало”, “вибух – упало”. Навіть зреагувати не встигаєш.

“Кілька разів я думала, що можу померти. Найяскравіше це відчувалось, коли ми прокинулись о четвертій ранку від того, що летить літак. Ми тоді ночували в будинку, а не в підвалі. Спочатку здалось, що він пролетів далі, але він зробив коло і почав знижуватись просто над нами. Було дуже гучно. Найстрашніше – ти не розумієш, коли саме він скине бомбу. Не знаєш, чи залишишся живим за кілька секунд. Коли влучає в будинок, там навіть не залишається фундаменту, не говорячи вже про людей. Нам пощастило – літак рушив далі, але комусь, скоріше за все, не пощастило. Прилетіло десь далі, але все одно було дуже гучно, дім нормально так “підстрибнув”, – розповіла спортсменка в інтерв’ю.

Post Tags :

Залишити відповідь