Вже майже три місяці повномасштабної війни наші лікарі щодня рятують українців від уламків снарядів і куль, допомагають тим, хто травмувався під завалами укриттів чи тікаючи від небезпеки. Історія лікаря Купіна – одна з тисяч історій життя героїчних українських медиків, які пліч-о-пліч із військовими, рятувальниками стоять на передовій нашої оборони, лікують не лише зранені тіла, а й душі.
Медики повертають пацієнтів до життя, котре для багатьох вже не буде таким, як раніше, але принаймні — воно буде.
Про Володимира Купіна – завідувача ортопедично-травматологічного відділення Харківської обласної клінічної травматологічної лікарні, розповіли у МОЗ.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Володимир Купін разом із більшістю своєї команди залишився жити на роботі, працювати і допомагати пацієнтам.
Лікувальний заклад опинився в одній із найбільш обстрілюваних частин Харкова – лінія фронту проходила зовсім поряд, – але ні на мить не припиняв роботи.
Медики цілодобово перебували в лікарні протягом 82 діб і лише з середини травня могли за бажання ночувати вдома.
“Як всі ми від самого початку війни захоплювалися нашим народом, нашими захисниками, так я захоплююся своїми колегами”, – говорить Володимир Іванович.
Він додав, що дехто з команди певний час жив у лікарні з дітьми, та все одно продовжував виконувати свою роботу.
За словами лікаря, війна змінила все. Найчастіше зверталися пацієнти з мінно-вибуховими травмами: як військові, так і цивільні. Серед останніх значно побільшало літніх людей – рятуючись від обстрілів, вони бігли, часто падали, травмувалися, ламали кінцівки. Вони так само страждали від болю, не могли рухатися, і їм також надавали медичну допомогу. Вже у перші дні повномасштабної війни лікарня постраждала від обстрілів – в будівлі вибило багато шибок, частково були пошкоджені палати. Лікарям доводилося прикривати вікна ковдрами, адже на вулиці була мінусова температура.
Залишити відповідь