Люди Ірпеня понад місяць живуть під постійними артилерійськими й мінометними атаками та повітряними бомбардуваннями, вони ховають померлих просто в дворах будинків. А ще там зостається чимало людей, які з різних причин та обставин категорично відмовляються полишати розстріляне місто.

Від початку весни, люди жили під землею, у підвалі власного приватного будинку в Ірпені. Але і там, зізнаються – не почувалися у безпеці.  Більшість сусідів, виїхали, щойно рашисти почали обстрілювати місто з артилерії. Це подружжя, про евакуацію замислились лише тепер. Три дні тому, не ходяча свекруха пані Ірини, померла. Тіло, у пакеті просто поклали у погребі, спакували валізи та не встигли сісти у авто, як почався черговий обстріл.

Понад місяць російської навали в Україну тут, в Ірпені вибухало і розривалося геть усе: від мінометних мін і важких снарядів до авіаційних бомб та ракет. Але от зміст усієї цієї руйнації залишається незрозумілим: жодного, якогось більш-менш значущого стратегічного об’єкта тут в Ірпені немає – сама житлова забудова. І, складається враження, що якоїсь миті, росіяни просто почали крок за кроком знищувати, геть усе на своєму шляху.